Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Шановні батьки,

прийміть до уваги !!!

Про встановлення вартості харчування та розміру плати для батьків в ДНЗ на 2018 рік

На виконання ч.5 ст. 35 «Закону України «Про дошкільну освіту»,п.19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-УІІІ від 24грудня 2015року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.11,2004 року № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», наказу Міністерства освіти і науки України від 29.04.2016 року № 402 «Про внесення змін до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах», керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями та президією районної ради, районна рада

вирішила:

  1. Затвердити з 01 січня 2018 року вартість харчування дітей в дошкільних навчальних закладах Рокитнівського району (далі - ДНЗ) на одну дитину в день віком від 2-х до 6 (7)-ми років - до 20.00 грн.
  2. Встановити батьківську плату відповідно до затвердженої вартості дітодня за фактичні дні відвідування дитиною ДНЗ в розмірі 60 відсотків від суми дітодня_ 12 грн. в день.

 

  1. Звільнити батьків або осіб, які їх замінюють від сплати за харчування дітей- сиріт та позбавлених батьківського піклування, що перебувають під опікою, дітей-інвалідів, дітей, батьки яких є переселенцями з тимчасово окупованої території Донецької, Луганської областей та Автономної республіки Крим, дітей,батьки, яких є учасниками антитерористичної операції, учасниками бойових дій.

Документи, які неохідно подати:

- Заява на ім’я завідувача закладу

 

  1. . Звільнити батьків або осіб, які їх замінюють, від сплати за харчування у сім'ях, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»

Документи, які неохідно подати:

-заяву на ім’я завідувача

- довідку про отримання допомоги з Управління соціально захисту

 

  1. Звільнити батьків або осіб, які їх замінюють, від сплати за харчування у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України.

Документи, які необхідно подати

-Заяву на ім’я завідувача

-довідку про склад сім’ї

- довідку з місця роботи кожного з членів сім’ї про дохід за попередній квартал

  • дохід на кожного члена сім’ї не повинен перевищувати 583 грн. )

 

 

Документи здати завідувачу закладу для перегляду юристом та бухгалтером.

 

 

Коли порушуються права дитини?

Коли немає безпеки для її життя та здоров'я.

Коли її потреби ігноруються.

Коли не задовольняються її основні потреби.

Коли щодо дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

Коли порушується недоторканність дитини.

Коли завдається шкода здоров'ю дитини.

Коли дитину ізолюють.

Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім'ї рішення.

Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.

Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

Коли порушують статеву недоторканість дитини.

Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.

Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

Коли дитині не надається право робити помилки.

 

 

 

Шановні батьки!
Уже настала зима. Діти із захопленням чекають зимових розваг, але пам’ятайте:

  • Під час прогулянки з дітьми перевіряйте місця, де гулятимете, на наявність небезпечних предметів.
  • Одягайте дитину відповідно до погодних умов. Пам’ятайте, що обличчя, руки та ноги є найбільш уразливими до морозу.
  • Не допускайте перебування дітей без нагляду, особливо біля відкритих водоймищ. Будьте уважними під час перебування на вкритих кригою річках та інших водоймищ.
  • Пам’ятайте, що кататися на льодових доріжках можна тільки в одному напрямку і в місцях, віддалених від проїжджої частини.
  • Пам’ятайте про безпеку дитини під час ігор у сніжки, катання на санчатах, лижах та ковзанах.
  • Не допускайте перебування дітей під дахами, щоб уникнути травмування падаючими бурульками, снігом.

Обережно: дорога!

Шановні батьки, слід пам’ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей, тому:

  • Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїжджу частину. Пам’ятайте, що в зимовий період гальмівний шлях автомобіля довший, а ймовірність підслизнутися вища.
  • Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.
  • Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком. Навчайте дітей правильної поведінки на дорозі і пам’ятайте, що власний приклад — найкращий урок для вашого малюка.
  • Не дозволяйте грати поблизу проїжджої частини, особливо кататися на санчатах з гірки.
  • Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
  • З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.
  • Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.
  • Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.
  • Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйте всіх правил та уважно стежте за дітьми.

Пам’ятайте,
що проїжджа частина є одним з головних місць травмування дітей!

Обережно: вогонь та газ!

Щоб не допустити пожежі, потрібно виконувати правила пожежної безпеки та вчити цього своїх дітей:

  1. Тримайте сірники та легкозаймисті речовини в місцях, недоступних дітям.
  2. Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.
  3. Не дозволяйте дітям гратися з газовими приладами, постійно перевіряйте їх справність, чи не залишили їх увімкнутими.
  4. Не грійте приміщення газовою пічкою чи саморобними електрообігрівачами.
  5. Не сушіть речі над газовою пічкою.
  6. Навчайте дітей у разі виникнення пожежі, не ховатися, а відгукуватися на оклик, прикрити ніс та рот вологою серветкою. Навчайте дитину кликати на допомогу і користуватись телефоном.
  7. Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку, яку вони несуть.
  8. Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».
  9. Не допускайте перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих.
  10. Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.
  11. Не захаращуйте шляхи евакуації.
  12. Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.
  13. Не влаштовуйте піротехнічних заходів з балкону та поруч з будинком.
  14. Навчайте свою дитину користуватись вогнем та дотримуйте правил пожежної безпеки.

Шановні батьки!
Ставтесь негативно до ігор дітей із вогнем!

Обережно: лід!

  • Під час перебування на льоду в жодному разі не перевіряйте міцність криги ногою. Міцність льоду пропоновано перевіряти пішньою. Якщо після першого удару лід пробивається і на ньому з’являється вода, то виходити на лід не можна.
  • Безпечним вважають лід (за температури повітря, нижчій від 0 °С):
  • для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше ніж 5–7 см;
  • для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше ніж 15 см, за масового катання на ковзанах — 25 см;
  • для переправи вантажного автомобіля — 35–55 см, трактора —40–60 см.
  • Пересуваючись по льоду, треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця.
  • Якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ноги від льоду.

Якщо ви провалилися під лід річки, то:

  • широко розкиньте руки по крайках льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;
  • намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;
  • вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і, отже, міцність льоду перевірена. Будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі;
  • якщо на ваших очах на льоду провалилася людина чи дитина, візьміть дошку, палицю і повзіть на них, широко розкладаючи при цьому руки. До краю ополонки не підповзайте, киньте шарф (палицю). Потім, витягши людину на лід, повзіть від небезпечного місця.

Під час новорічних свят:

Щоб свято не затьмарило лихо пожежі, а ще гірше — втрата близької людини, необхідно дотримуватись правил безпеки:

  • Не залишайте поблизу ялинки свічки, бенгальські вогні.
  • Не прикрашайте ялинку ватою.
  • Перевіряйте справність новорічних гірлянд.
  • Уникайте забав з петардами, хлопавками, бенгальськими вогнями.
  • Стежте, щоб діти не бавилися біля ялинки, не брали до рук скляних ялинкових прикрас та дрібних предметів.
  • За святковим столом не дозволяйте дітям вживати неякісну, несвіжу, шкідливу для дітей їжу та спиртні напої.
  • Не залишайте дітей самих удома. Навчайте їх не йти на контакт з незнайомцями, не брати від них ласощі.

Особиста безпека дитини:

  • Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.
  • Тримайте подалі від дітей мийні засоби, ліки, гострі та ріжучі предмети.
  • Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
  • Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
  • Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

СІМ ПОМИЛОК БАТЬКІВ

Побутові погрози

"Якщо не прибереш в кімнаті, залишишся без ласощів", "Роби так, як я сказав. Не став зайвих запитань, бо не пущу на вулицю". Цим висловам, які злітають з вуст батьків повсякчас, часто не надається ніякого значення, але ж дитина сприймає все набагато складніше.Такі погрози викликають в неї не лише страх, а й почуття ворожості, прихований негативізм щодо батьків.

Авторитарні накази

"Якщо тобі це говорить батько, ти маєш слухатися", "Я тобі забороняю товаришувати з ...", " Я- мати, тож краще знаю, що для тебе добре, а що - ні". Такі репліки є виявленням прагнення підкорити собі іншу людину. Це призводить до порушення в родині атмосфери рівноправності. Дитина затамовує образу: "Ось виросту, побачимо, хто сильніший" - думає вона.

Критика глухого кута

"Ти абсолютно не привчений працювати", "Ти такий лінивий, як і твій батько", "Учу тебе вчу, а все марно". Такі зауваження заганяють дитину у глухий кут, не залишаючи їй жодної надії на виправлення, тим більше, коли її обвинувачують у тому, що не залежить від неї. Результат? Дитина, почуваючись позбавленою батьківської любові та підтримки, відчужується, стає замкненою, неговіркою.

Образливі прізвиська

"Ти поводишся, як упертий віслюк", "Таке може сказати лише повний дурень", "І в кого ти такий йолоп уродився?". Образливі прізвиська знижують самооцінку дитини, а до того ж закріплюють у її свідомості модель спілкування з іншими людьми у формі приниження.

 

Невмотивований допит

"Ну то скільки часу у тебе на це пішло?", "І чого це ти так запізнився?", "І чим ти тут так довго займаєшся?". Іноді батьки приділяють надто багато уваги з'ясуванню неістотних деталей у поведінці дитини. Малюк розцінює це, як прояв недовіри до себе. В результаті може зявитись стійкий страх перед дорослими, що змусить дитину в майбутньому приховувати від батьків своє особисте життя.

Безапеляційні твердження

"Ти так робиш мені на зло, я знаю", "Ти просто жадібний, я вже зрозуміла", "Можеш не виправдовуватись, я знаю наперед, що ти скажеш". Такі твердження надзвичайно болючі для дитини і руйнівні для її психічного здоров'я. Небажання дорослого розібратися в діях дитини зводить між ними стіну, яка згодом ставатиме дедалі вищою.

Несвоєчасні поради

"Якби ти тоді зробила, як я тобі радила, нічого не трапилося, а тепер маєш собі проблему", "Якби в тебе на столі був лад, ти б зараз не переживав, що загубився твій малюнок", "Навіщо ти так переймаєшся? То все дурниці. Ось коли виростеш, зрозумієш: не варто через це плакати". Такі поради абсолютно недоречні тоді, коли дитині потрібно, щоб її просто вислухали, поспівчували, допомогли. Іншого разу вона не захоче з вами ділитися нічим - ні горем, ні радістю.

 

 
 
 
 
Роль сiм'i у пiдготовцi дитини до школи

     Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов.

      Часто батьки вважають, Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов. що для того, щоб підготувати малюка до школи досить навчити його лічити, розпізнавати літери, читати. Але підготовка до школи має набагато ширший зміст.
Мотиваційна і розумова готовність, емоційно вольовий розвиток фізичне загартування дитини забезпечуються спільними зусиллями як дошкільного закладу так і сім’ї.
      Шкільне навчання - це серйозне навантаження в житті дитини, і вона до нього повинна бути добре підготовлена, насамперед фізично.
В дошкільному віці навчальна діяльність не перебуває в такому тісному зв'язку із станом здоров’я і фізичним розвитком, як у молодших школярів. Здорова дитина швидше ніж слабша, призвичаюється до шкільного режиму, до необхідності тихо і спокійно, стримуючи свої бажання сидіти протягом уроків.
       У дитячому садку за спеціальною програмою проводиться робота по зміцненню фізичного стану дітей. Повсякденна ранкова гімнастика, заняття з фізичного виховання, режим - фізично загартовують дітей, розвивають м'язи, впливають на осанку. Батьки мають всіляко підтримувати цю роботу на користь своєї дитини. Для того, щоб дитина росла здоровою, щоб посилити здатність її організму до опору з інфекційними хворобами, треба прищепити їй певні гігієнічні навички. Вранці і ввечері вона має чистити зуби, щоранку вмиватись, перед вживанням їжі мити руки, перед сном мити ноги - все це перетвориться на звичку для неї самої в дошкільному віці . Дитина сама може зачісуватися, чистити собі взуття і одяг.
В дитячому садку і вдома діти набувають цих вмінь. В них виховується бажання бути чистими і гарно одягненими. Якщо дитину привчити у певний час вставати, їсти, лягати спати, це сприятиме зміцненню здоров'я підготує її до виконання шкільного режиму. Діти в сім ’ ї так само як і в дитячому садку повинні відпочивати після обіду. Дуже важливо забезпечити дитині влітку перед вступом до школи хороший відпочинок.
      Однією з головних умов, підготовки дитини до школи є формування в неї психологічної готовності до шкільного навчання. Готовність до шкільного навчання характеризується рядом рис. Першою з них є наявність позитивного ставлення до навчання, до школи, бажання вчитись. Спеціальні дослідження показують, що основним мотивом вступу дітей до школи і є бажання вчитися. Інтерес до школи, бажання вчитися формується у дітей в процесі засвоєння знань. Чим яскравіше і багатше розкриваються перед ними явища природи і суспільства, тим більш вдало проходять заняття, тим більше збуджується інтерес до знань. Бажання вчитися зміцнюється в міру того, як дитина оволодіває здатністю ставити навчальну мету і мотивувати її.
      Отже, одне з основних завдань вихователів і батьків полягає в тому, щоб пробуджувати у дітей бажання вчитися, виховувати інтерес до знань, любов до школи на основі формування в них реальних уявлень про неї і про вимоги шкільного навчання. На теми шкільного життя можна говорити і вдома, і під чає прогулянки, і навіть коли прийшли в гості до знайомих, в сім ’ ї в яких є школярі. Дошкільнята дуже допитливі. Своїми "чому?", "навіщо?", "як?" вони виявляють інтерес до навколишнього світу, намагаються пізнати його. Не все можна доступно й кваліфіковано пояснити дитині, не на всі їхні запитання найдеться готова відповідь. Наприклад: не можна доступно дитині пояснити походження блискавки, дощу, таємницю народження, причини смерті і т.д. Що ж робити в таких випадках? Недопустима негативна відповідь : "не знаю", "не розумію", "відчинись". Краще сказати дитині, що коли підеш до школи, будеш уважним, дізнаєшся про це явище докладніше. Завдяки подібним поясненням у дітей створюється уявлення, що школа існує не для того, щоб гратись, а щоб дізнатися про нове, невідоме.
       Другою рисою готовності до школи є досягнення дитиною необхідного рівня розумового розвитку і розвитку її пізнавальних можливостей. В дошкільному віці діти можуть систематично засвоювати знання і уміння за спеціальними програмами. Про те засвоєння знань і умінь на заняттях в дитячому садку в усіх дітей відбувається не однаково. Розумовий розвиток починається з пізнавальної діяльності. Пізнавальна діяльність людини включає два процеси: сприймання і мислення. Кожного дня в групі проводяться різні заняття. Це заняття по ознайомленню з навколишнім, природою та розвиток мови, математика, фізичне виховання, музичне виховання, малювання, аплікація, ліплення, навчання грамоти, підготовка руки до письма та ін. Кожного дня діти набувають певних знань по тих чи інших розділах програми, чомусь навчаються, дізнаються про щось нове. Чи всі батьки цікавляться, що вчили сьогодні їх діти в дитячому садку, чим займалися, з чим познайомились, що писали, малювали чи ліпили. А це потрібно робити. Тоді і дитина буде відчувати, що їй потрібно бути уважною, бо дома її запитають про це.
      Закріплювати знання дитини набуті в дитячому закладі необхідно і вдома. Це робити можна скрізь коли і де завгодно. Ось ви йдете з малюком додому. Запитайте його, чим він займався у дитсадку, що йому читали, який вірш вчили? „Ану перекажи мені те, що ти запам’ятав?” Грайтеся з дитиною. Запропонуйте їй придумати слова на певний звук, продовжити речення, скласти слово з складів. Цим ви будете розвивати у дитини увагу, мислення, спостережливість. Розвиваючи мислення дитини треба насичувати її складними завданнями, але доступними. Такі завдання найкраще розвивають і збуджують думку. Одночасно з розвитком мислення розвивається і мова дитини. До вступу дитина до школи мусить навчитися чисто і правильно вимовляти всі звуки у словах, зв’язно говорити, вміти висловлювати свою думку. Вихователі намагаються завжди поправити дитину, якщо вона не правильно вимовляє слово чи говорить якесь речення. За цим потрібно слідкувати і вдома, бо набагато складніше перевчити дитину, що звикла неправильно говорити. Якщо дитина неправильно говорить, не вимовляє всі звуки, то і в школі вона буде мати проблеми з читанням і грамотним писанням.
     Деякі батьки вже вчать дітей у дошкільному віці писати букви, цифри. Цього не слід робити. Краще давати дітям більше можливості малювати, розфарбовувати, ліпити, гратися з дрібними конструкторами, друкувати. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику руки, ви будете готувати дитину до письма.
    Важливою рисою готовності дитини до школи є досягнення нею потрібного рівня у формуванні вольових якостей, навичок, свідомої поведінки. Дитину треба певною мірою підготовлювати до нового способу життя (спілкування з товаришами, учителем, дотримання правил для учнів, готовності до виконання навчальних завдань, громадських доручень). Дітей потрібно привчати виконувати свої обов'язки без нагадувань. Якщо вони звикнуть діяти тільки за вказівкою дорослих - це поганий показник їх готовності до школи. Важливо також виховувати і загальну культуру поведінки.
      Виховати у дитини любов до праці - це означає підготувати її до шкільного навчання.
     У старшій групі діти повинні самостійно одягались, роздягались, зав’язувати шапки і шнурки на взутті, допомагати один одному це робити. Якщо дитину не привчати працювати в колективі, виконувати до вступу в школу певні трудові обов’язки в сім'ї то для неї виявляться чужими громадські інтереси, вона не рахуватиметься з вимогами колективу. Більшість дітей старшого дошкільного віку вже мають навички самообслуговування, уміють чергувати по їдальні, в куточку природи, допомагати вихователям у підготовці до занять. Чергові по їдальні накривають столи для сніданку чи обіду, одержують з нянею їжу, допомагають їй роздавати посуд, потім збирають його витирають столи. Також діти в старшій групі миють іграшки, стільці, столи, квіти. Більшість дітей виконують це з задоволенням. Але бувають випадки, що дехто відмовляється від цих обов’язків.
      Деякі діти не вміють доводити розпочату справу до кінця. Щоб в дитини вироблялись певні трудові навички і обов’язки потрібно і вдома давати їй посильні трудові доручення. Хай щось спочатку в неї буде не так, підбадьорте її , скажіть, що завтра це вийде краще. Більше говоріть дитині: „Ти мій помічник, давай зробимо певну роботу разом, або допоможи мені."
Навчання - це праця і для деяких дітей праця нелегка. Від того чи привчили дитину працювати, а головне виконувати певні обов’язки, значною мірою залежить успішність навчання її у школі.
      Школа не просто дає дитині певний мінімум знань. Вона зажадає від неї самостійності в оволодінні цими знаннями знаннями. Здатність здобувати знання складається в процесі виконання самостійних робіт, в процесі повсякденних пошуків, рішень.
     Таким ч

Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Друзі сайту
Відділ освіти